Все про сон: Що це таке, його фізіологія і навіщо людям спати

Що ж таке сон? Над цією загадкою б'ються медики, філософи, теологи і багато інших. З усього величезного різноманіття думок та здогадів ми постараємося вибрати ті факти, які науково доведені. Ви дізнаєтеся про дані, отримані в науково-дослідних лабораторіях, та отримаєте можливість відрізнити факти від вигадок.

Яка нормальна тривалість сну?

Звичайна середня норма сну становить 7-8 годин. Однак це лише усереднені цифри, виходячи з яких можна судити про те, поганий чи хороший у вас сон. Нас не дивує, що у кожного свій ріст або розмір взуття, але спати, як вважається, всі мають однаковий час.
Індивідуальна потреба в сні може коливатися від 3 до 12 годин. Причому час сну, необхідний конкретній людині, на подив постійний. Хоча сьогодні ви можете спати довше, ніж завтра, залежно від обставин, кількість годин сну за тиждень або місяць залишається майже незмінним — різниця від тижня до тижня зазвичай не перевищує півгодини.

У здорової людини тривалість сну практично постійна протягом життя від 20 до 75 років. Вчені називають тих, хто спить менше 6 годин на добу, короткосплячими, а тих, хто спить більше 9 годин, — довгосплячими. Відомо, що Наполеон спав 4-6 годин на добу, а Ейнштейн, навпаки, був довгосплячим, так само як і багато інших обдарованих особистостей.

Є люди, які зовсім не сплять?

У пресі періодично з'являються повідомлення про людей, які багато років зовсім не спали. Однак немає жодного документального свідчення повної втрати сну протягом тривалого часу. При дослідженні таких людей в лабораторних умовах, незважаючи на суб'єктивне повне безсоння, вони спали по кілька годин за ніч. При цьому світовий рекорд повного неспання, зареєстрований в Книзі рекордів Гіннеса, складає «всього» 11 днів. Таким чином, можна зробити висновок, що потреба у сні є абсолютною для людини, як втім і для всіх інших представників тваринного світу.

Структура сну

Люди звикли вважати сон періодом спокою і бездіяльності. Однак під час сну в мозку та в усьому організмі протікає безліч активних процесів, зокрема виробляється гормон росту і статевий гормон тестостерон, що відповідають за ріст і статевий розвиток людини. Сам сон також неоднорідний. На підставі тонких наукових досліджень було показано, що існує два типи сну: «швидкий сон» — зі сновидіннями, і «повільний сон» — без сновидінь. Основною відмінною рисою «швидкого сну» є наявність швидких рухів очних яблук. Визначити бачить людина сон можна навіть без спеціальної апаратури. Потрібно просто поспостерігати за її закритими очима. Якщо очні яблука швидко рухаються під повіками, то людина бачить сон. Якщо її розбудити в цей момент, то вона зможе досить докладно розповісти зміст сновидінь. Зазвичай за ніч реєструється 5-7 епізодів швидкого сну загальною тривалістю 1,5-2 години. «Повільний сон», також неоднорідний і ділиться на 4 стадії, кожна з яких має свої важливі фізіологічні особливості, хоча і нерозрізнені без відповідної апаратури. Під час повільного сну триває відновлення біохімічної рівноваги мозкової тканини і активізація управління внутрішніми органами. Наприклад, в період «дельта-сну» (глибокого повільного сну) в організмі посилюється синтез білків, відбувається поділ клітин, йде вироблення життєво важливих гормонів, в тому числі і гормону росту.

Сексуальні реакції під час сну

І чоловіки, і жінки відчувають під час сну сексуальні реакції. У чоловіків під час «швидкого сну» часто виникає ерекція. Вона не залежить від змісту сновидіння і від того, чи має воно сексуальне забарвлення. У чоловіків, які страждають на імпотенцію, наявність ерекції у сні вказує на психогенну причину порушень. Повна відсутність нічних ерекцій свідчить, як правило, про органічну природу захворювання.

Які сни ми бачимо?

Вчені визначили залежність кольоровості снів від емоційності людини. Люди-раціонали воліють дивитися чорно-білі сни, а емоційні натури бачать все в яскравих фарбах.
Більш того, переважання якого-небудь кольору має певне значення. Червоні і багряні тони сну свідчать про наростаючу тривогу, а зелені, блакитні і сині тони говорять про спокійний етап в житті сновидца. Часто сон діє як цілющий бальзам: відбувається переробка інформації, накопиченої за день, а також побудова програми майбутньої поведінки, думки і пам'ять приводяться в порядок.
Розгадування «віщих снів» було поширене з глибокої давнини. Перший вартий уваги сонник був складений у II столітті до нашої ери греком Артемідорусом, в якому тлумачення снів відбувалося у відповідності з виглядом, характером, ім'ям та соціальним становищем людини. Справа кожного вірити «сонникам» чи ні, але можна послатися на слова відомого філософа Юнга: «Абсолютною дурістю є віра в існування готових, систематизованих довідників по тлумаченню снів, в які можна просто заглянути і відшукати будь-який конкретний зміст. Жоден образ з сну не може бути відділений від тієї особи, якій цей сон приснився».
Відомо чимало випадків, коли уві сні відбувалися знаменні відкриття. Загальновідомо, що Менделєєв саме уві сні зміг впорядкувати Періодичну систему хімічних елементів, Ейнштейна осяяла думка про взаємозв'язок між простором і часом, Нільс Бор «побачив» структуру атома, а Флемінг – формулу пеніциліну. На думку вчених, такі осяяння можливі, тому що сновидіння створюють умови для самозанурення, підсвідомої обробки інформації, над якою творча людина інтенсивно міркувала в стані неспання.